Для батьків

 

Пропонуємо вашій увазі добірку влучних висловлювань видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Його мудрі слова заставляють замислитися і направляють на вірний шлях у вихованні дітей.

·        Роки дитинства — це насамперед виховання серця.

·        Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе.

·        Знання без виховання – меч в руках божевільного.

·        До хорошого уроку учитель готується все життя.

·        Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода цвіте, а на холоді вкривається кригою, розум же людини, не знаходячи собі застосування, хиріє.

·        Вільний час учителя — це корінь, який живить джерела педагогічної творчості.

·        Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх стосунках з вихованцями, той вже досягнув половини успіху.

·        Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе.

·        Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.

·        Головний зміст і мета сімейного життя — виховання дітей. Головна школа виховання дітей — це взаємини чоловіка і дружини, батька і матері.

·        Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.

·        Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання.

·        У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.

·        Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя.

·        Школа- не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи — виховання здібностей.

·        Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини.

·        Якщо люди говорять погане про твоїх дітей — вони говорять погане про тебе.

·        Поважайте дитяче бажання бути хорошим, бережіть його як найтонший рух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрості батьківської влади в деспотичне самодурство.

·        Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.

·        Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

·        Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.

·        Совість — це емоційний страж переконань.

Лоіс Брайденбек, вчителька з Америки з 54 роками досвіду викладання у школі розповіла, на що батькам слід звернути увагу, готуючи дітей до майбутнього.

“Нова українська школа” публікує поради, записані на зустрічі.

1. Читайте дитині, читайте з дитиною, слухайте, коли вона читає. Хай вона бачить, що ви читаєте.

2. Навчіть дітей бути незалежними, не робіть все за них. Знайдіть інформацію про те, яких навичок потрібно очікувати від дитини певного віку. (Наприклад, коли вона має вміти зав’язувати шнурки).

3. Нещодавні дослідження (опубліковані виданням Business Insider) свідчать, що найуспішнішими стають люди, яких у дитинстві батьки привчили робити щоденні домашні справи, в яких був розклад. Тож давайте дітям роботу по дому.

4. Встановіть правила і будьте послідовними, дотримуйтесь правил і розпорядку дня для дитини.

5. Будьте авторитетними, а не авторитарними. Не кричіть на дітей, не будьте жорсткими.

6. Слухайте дітей, відкладіть геть свої телефони. Вчіться спілкуватися наживо.

 Інколи батьки кажуть: “Я говорю зі своєю дитиною”. Але вони говорять до неї, а не з нею. Якщо ви маєте спільну розмову, тоді навчаєте дитину, як спілкуватися із суспільством.

8. Ми говоримо, що діти мають свободу вибору, але вони не народжуються зі здатністю робити хороший вибір. Тому наша відповідальність – навчити цього. Це не означає відкривати шафу і казати: обирай, що одягнути. Адже дитина може взимку обрати футболку. Дайте натомість вибрати серед трьох речей, які підходять до погоди і місця, в яке йде дитина.

9. Якщо дитина не хоче робити вибір, або їй не подобається те, що їй запропонували, ваше завдання – навчити її контролювати емоції. Діти мають розуміти, що емоції, які вони відчувають, – справжні. Ми маємо навчити їх називати “злість”, “радість”, “щастя”, контролювати і розпізнавати в інших. А також розуміти, що вони справжні для іншої людини.

10. Сфокусуйтеся на процесі, а не результаті. Діти потребують простору для помилок, бо навчаються. Вони мають навчитися виправляти помилки й бути відповідальними за свій вибір.

11. Двомовність або знання багатьох мов допоможе дитині в майбутньому, бо їй доведеться працювати з людьми, які не знають її рідної мови.
Лінгвістичні навички включають у себе щось більше, ніж просто володіння мовою. Вивчаючи мову, ви вивчаєте також, ким є люди, які нею говорять, їхню культуру.

12. Не вимагайте від дітей говорити іноземною мовою після першого заняття. Для вільного соціального спілкування потрібно 2-3 роки, а вільне володіння академічною мовою потребує до семи років вивчення. Усе приходить з часом.

13. Заняття музикою допомагає розвивати слухову пам’ять, а отже – полегшує вивчення мов.

14. Не знаю, чому “нудно” стало поганим словом. Нудьгувати – добре, це дає час подумати.

15. Коли діти роблять щось добре – хваліть їх, але не так, щоб вони вважали себе королями та принцесами. Так у них розвинеться здорова самооцінка, і вони знатимуть, коли похвала заслужена, а коли – недоречна.

16. Допомагайте дітям формувати образ здорової людини. Зараз дівчатка думають, що повинні мати ідеальну шкіру, пишні губи, бути дуже худими. Пам’ятайте, що стандарти краси постійно змінюються.

17. Коли ви нарікаєте на школу чи вчителя – знайте, що це вплине на здатність школи навчати вашу дитину.

18. Не забувайте приділяти час собі, щоб дитина бачила, що ви особистість. Не робіть її найважливішою у своєму житті так, щоб у вас не було стосунків з іншими людьми – це вплине на її власну здатність будувати стосунки.

19. Розвивайте в дитині сильне відчуття родини. Запровадьте сімейні ритуали, які робитимете разом. У вас має бути спільний сімейний час – наприклад, обід.

20. Допомагайте дітям зрозуміти їхнє місце у світі – діліться з ними мовою вашої родини, розповідайте родинну історію чи спогади.

ПСИХОЛОГІЯ КОЛЬОРУ

Колір – перший вид терапії, ним користувалися вже Адам і Єва. Яблуко, яке ввело їх в гріх, безсумнівно, було червоного кольору, оскільки цей саме колір стимулює і збуджує кров, додає людині енергії і життя.

Згодом, коли нащадки Адама і Єви населили обидві земні півкулі, кольором лікували в Єгипті, Китаї, Індії, Персії. У єгипетських храмах археологи виявили приміщення, конструкція яких була така, що сонячні промені заломлювались там в той чи інший колір спектра.

Каміль Фламмаріон, французький астроном , на досвіді довів, що рослини і тварини небайдужі до кольору. Салат-латук під червоним склом ріс в чотири рази швидше, ніж на сонці, сягав дуже великої висоти, а ось під синім склом зростання було незначним. Квасоля при білому і червоному світлі цвіте, при зеленому і синьому вмирає.

Колір відіграє важливу роль в житті людини. Велике щастя, що ми бачимо світ в кольорі. Без цього життя було б нудним і сумним. Проте людина набуває кольоровий зір не відразу. Кольоровий світ відкривається дитині в певній послідовності. Спочатку він сприймає червоний, помаранчевий, жовтий і зелений кольори і тільки вже потім – фіолетовий, синій і блакитний.

Кожна людина віддає перевагу якомусь одному кольору. Приємне або неприємне відчуття, яке викликає той чи інший колір, може змінюватися з плином часу. Але в будь-якому випадку колір, якому ви віддаєте перевагу, багато що може розповісти про ваш характер.

 На підставі переваги того чи іншого кольору кожен самостійно може зробити висновок про свої психологічні особливості.

    * Білий – синтез усіх кольорів, тому він є «ідеальним» кольором. У ньому закладено багатозначний сенс, оскільки він одночасно передає і блиск світла, і холод льоду. Цьому кольору може віддати перевагу людина з будь-яким характером, він нікого не відштовхує;

    * Чорний – колір невпевненості, який символізує похмуре сприйняття життя. Той, хто вважає за краще одягатися в чорне, нерідко сприймає життя в темних тонах, невпевнений у собі, нещасливий, схильний до депресії, оскільки не сумнівається, що його ідеали в житті недосяжні. Часта зміна костюма або сукні чорного кольору на інший, більш яскравий, помітний, свідчить про те, що песимістичний  настрій  часто розвіюється. Постійний вибір чорного свідчить про наявність якогось кризового стану і характеризує агресивне неприйняття світу або себе (згадаємо чорні прапори анархістів). Діти, що гостро переживають відсутність турботи і любові, часто використовують чорне штрихування в малюнку. У нормі чорний колір, як правило, відкидається;

    * Сірий – улюблений колір розважливих і недовірливих натур, які довго думають, перш ніж прийняти будь-яке рішення. Це також нейтральний колір, який вважають за краще ті, хто боїться занадто голосно заявити про себе. Якщо ж цей колір не подобається, то це показник імпульсивного, легковажного характеру. Часто сірий колір виявляється також кращим при сильних  перевтомах  як бар’єр, що відгороджує від подразників зовнішнього світу. У ситуаціях психологічного тестування цей колір використовується як засіб захисту від проникнення іншого у внутрішній світ випробуваного. Дослідження близько двох тисяч молодих чоловіків в ситуації конкурсних іспитів на заміщення вакантних посад показало, що сірий колір ставили на перше місце 27% випробовуваних замість звичайних 5% в нормальній ситуації;

    * Червоний – колір пристрастей. Якщо це улюблений колір, то така людина смілива, це вольовий, владний тип, запальний і товариський. До того ж – альтруїст. У людей, яких цей колір дратує – комплекс неповноцінності, страх перед сварками, схильність до усамітнення, стабільності у відносинах. Червоний колір символізує збудження, енергетизм. Цей колір також є символом еротизму. Відраза, ігнорування червоного відображає органічну слабкість, фізичне або психічне виснаження. Військовополонені, роками змушені жити в загрозливих для життя умовах, особливо часто відкидали його. Червоний колір найбільш притаманний підліткам;

    * Коричневий – вибирають ті, хто твердо і впевнено став на ноги. Люди, які мають схильність до нього, цінують традиції, сім’ю. Перевага коричневого відображає, перш за все, прагнення до простих інстинктивних переживань. Разом з тим, вибір цього кольору в якості найбільш пріоритетного вказує також на певне фізичне виснаження. У нормі, поряд з чорним, коричневий колір відкидається найбільш часто;

    * Жовтий – символізує спокій, невимушеність у відносинах з людьми, інтелігентність. Коли він любимий, це означає товариськість, цікавість, сміливість, легку пристосовність і отримання задоволення від можливості подобатися і привертати до себе людей. Коли ж він неприємний, то мова йде про людину зосереджену, песимістично налаштовану, з якою  важко зав’язати знайомство. Жовтий колір виходить від змішування зеленого і червоного і є кольором енергетизму. Найбільшу перевагу жовтому віддають вагітні жінки, які очікують благополучного результату пологів, а також люди, схильні до зміни місць. Жовтий також трактується як колір осяяння (ореол Христа або Будди);

    * Синій – колір неба, спокою, розслаблення. Якщо він подобається, то це говорить про скромність і меланхолію; такій людині часто потрібно відпочивати, вона  швидко втомлюється, їй вкрай важливо почуття впевненості, доброзичливість оточуючих. У неприйнятті цього кольору розкривається людина, яка хоче справити враження, що все на світі робить. Але, по суті, це – зразок невпевненості і замкнутості.  Вибір синього кольору в якості найбільш пріоритетного відображає фізіологічну і психологічну потребу людини в спокої, а заперечення його означає, що людина уникає розслаблення. При захворюванні або перевтомі потреба в синьому кольорі збільшується;

    * Зелений – колір природи, єства, самого життя, весни. Той, хто його віддає перевагу, боїться чужого впливу, шукає спосіб самоствердження, так як для нього це життєво важливо . Той, хто його не любить, боїться життєвих проблем, мінливості долі, взагалі, всіх труднощів. Зелений колір містить в собі приховану потенційну енергію, відображає ступінь вольового напруження, тому люди, які віддають перевагу зеленому  кольору, прагнуть до самовпевненості і впевненості взагалі. Люди ж ексцентричні, що домагаються поставлених завдань не цілеспрямованою вольової активністю, а за допомогою емоцій, відкидають зелений колір як несимпатичний. Поряд з ними, зелений колір відкидають люди, що знаходяться на межі психічного і фізичного виснаження.

Підсумовуючи вищевикладене доведено, що колір  впливає на працездатність в залежності від виду трудової діяльності людини і його характеру. Зараз  вже доведено, що колір впливає на ритм серцевих скорочень, частоту дихання, артеріальний тиск і напругу в м’язах. Так, в жовтій кімнаті у людини пульс буває нормальним, в блакитній – уповільненим, а в червоній – помітно прискореним.